Енергоефективність досягається через енергоощадливість: перспективи у сфері енергетики Конотопа

14 липня 2017 • Ihor Rekun
 520
publications_item
Фото:  Bc-like
Продовжуємо знайомити читачів з перспективними змінами у сфері енергетики, що відбуваються як в Україні, так і в нашому місті. Цього разу наш кореспондент побував на зустрічі мерів міст, які беруть участь у програмах ЄС з впровадження енергоощадливих заходів у місті Жовква на Львівщині.

На прикладі міст, які стали підписантами європейського проекту «Угода мерів», кожен мешканець може переконатися особисто у ефективності і результативності його дії у сфері енергоефективності.

Конотоп також є учасником такої угоди, і у нас є план сталого енергетичного розвитку, що є обов’язковим для всіх, хто користується можливостями європейської допомоги. В Конотопі наслідки такої співпраці демонструє реконструйоване вуличне освітлення, або скажімо роботи за цією програмою у Проекті з підвищення енергоефективності будівель сфери освіти із загальним бюджетом у 500 тисяч євро, де сума гранту від Програми Європейського Союзу «Угода мерів — Демонстраційні проекти» (CoM-DeP) становить 400 тисяч євро. Він передбачає здійснення комплексної реновації приміщень Конотопської гімназії та дитячого садочка №10, а крім того — ще й виховання свідомих енергоспоживачів як серед учнів та персоналу учбових закладів, так і серед міських мешканців прилеглих районів.

Стенд м.Конотоп (І.Рекун)

Безпосередньо місто Конотоп, нагадаємо, приєдналося до масштабної ініціативи Європейської Комісії зі сталого розвитку міст — Угоди Мерів (Covenant of Mayors) — ще кілька років тому, адже процес налагодження контактів і укладання угод займає до двох років. Таким чином, місто задекларувало наміри скоротити власні викиди вуглекислого газу щонайменше на 20% до 2020 року, шляхом впровадження енергоощадних заходів, оптимізації споживання енергетичних ресурсів та нарощування використання відновлюваних джерел енергії. План дій сталого енергетичного розвитку м.Конотоп на період до 2020 року (далі – План дій) є стратегічним документом, що визначає довгострокові завдання громади, спрямовані на подолання глобальних проблем зі зміни клімату, шляхом скорочення викидів в атмосферу вуглекислого газу. Основна мета Плану дій полягає у створенні умов для досягнення сталого енергетичного розвитку міста Конотоп, що передбачає оптимальне споживання енергетичних ресурсів для задоволення існуючих потреб громади міста при мінімальному негативному впливі на навколишнє природне середовище та відсутності загрози можливостям задоволення енергетичних потреб майбутніх поколінь.

Та щоб якнайкраще втілювати та розуміти переваги Плану дій, варто знайомитися і з досвідом тих, хто вже довший час і більше займається залученням допомоги з боку ЄС. Саме тому, на думку спільної українсько-європейської команди Проекту в Україні, й варто було відвідати Жовкву. І ось чому.

Жовква — єдине місто в Україні та в країнах Східної Європи, якому вдалося стати учасником одразу 2-х демонстраційних проектів (як головний заявник — самостійно, та як партнер з м. Самбір і Фондом Східна Європа), які реалізуються підписантами Угоди мерів. У рамках цих проектів в місті  встановлюється три сучасні біопаливні котли та інше необхідне супутнє обладнання в котельнях, замінено 1544 метрів теплотрас, інстальовано 8 індивідуальних теплових пунктів та завершується комплексна термомодернізація дитячого садка № 2. Та місто бере участь ще й в інших ініціативах та проектах: про них — нижче.


Очікувана економія після впровадження цих двох проектів складе 10812 МВт∙год енергії та 2379 тон СО2. Такої кількості енергії вистачить для приготування 500 тисяч чашок кави, а для перевезення такої кількості вуглецю необхідно 40 залізничних вагонів.


Вже у місті, під час прес-туру журналісти національних та регіональних медіа отримали можливість ознайомитись з технічною інформацією про вже виконані та заплановані роботи, почути розповіді команди, яка реалізує проекти, зустрітись з керівництвом міста та області, представниками Представництва Європейського Союзу в Україні, відвідати вже готові об’єкти, а головне — поспілкуватись з людьми, які проживають у Жовкві, та дізнатися, як вони оцінюють зміни у своєму місті.

Міський голова Жовкви Петро Вихопень (зліва), керівник Команди підтримки Програми демонстраційних проектів Угоди мерів Ян Ваандерс (І.Рекун)

Жовква на шляху до енергоефективності з 2012 року, коли місто разом зі Східним комітетом німецької економіки намагалося реалізувати перший «м’який проект». Тоді німецькі партнери на прикладі Жовкви хотіли напрацювати певну модель із енергоефективності, яку потім втілювати у інших містах України. Однак у той час законодавча база і технічні завдання в Україні були неготовими до таких проектів, й тому вони не мали достатнього ефекту.

Своїм поглядом на досвід втілення енергоефективних проектів поділився, зокрема, і міський голова Жовкви Петро Вихопень. Він детально розповів про міські заходи із енергозбереження, зокрема, про реконструкцію дитячого садка із впровадженням енергоефективних технологій, заміну теплотрас, встановлення індивідуальних теплових пунктів у багатоквартирних будинках.

А в розмові з нашим кореспондентом він звернув увагу і на труднощі, які виникають під час реалізації подібних проектів:

«Нажаль, дуже мало уваги, розуміння і підтримки ми на місцях, у своїх містечках, отримуємо від центральної влади. І наш «німецький» досвід свідчить про це, і теперішні наші проекти, думаю, як і в інших містах, не спонукають ні міністерства, ні законодавців до роботи у цьому напрямку. Адже, енергоефективна модернізація, заходи з розумного, сучасного заощадження — це й є теперішній тренд і шлях до виживання у наш час. Втім, допомоги, створення загальнодержавних програм чи фінансування подібних заходів, чи хоча б напрацювання законодавства, яке допомагає місцевим органам і громадам вирішувати проблеми, поки що немає. Ще одна проблема, яка з цього  витікає, полягає у тому, що за час реалізації проекту не відбулося кардинальної трансформації суспільної думки. Тим більше цього не скажеш про всю країну. Відбувається це через брак комунікаційних стратегій, відсутність зрозумілої та простої роз’яснювальної роботи у масштабах України. Тому й на місцях складно»

Триває енергомодернізація дитячого садочка (І.Рекун)

За словами міського голови Жовкви, складно змінити ставлення жителів щодо необхідності створення органів самоорганізації населення, об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. На сьогодні у Жовкві з 230 багатоповерхових будинків лише 17 створили ОСББ і то, як правило, у новобудовах. Але у тих будинках, міських закладах та на вулицях, де люди брали участь у втіленні спільних з європейцями проектів, зміни відчутні, і вони позитивні. Адже ОСН чи ОСББ дає змогу людям самостійно брати участь у подібних проектах і втілювати заходи із енергозбереження.

Колегам з інших міст міський голова Жовкви порадив враховувати специфіку будівель, де вони хочуть реалізовувати проекти з енергоефективності:

«Лікарні, садочки є постійно діючими об’єктами, школа має лише три місяці канікул — це великі ризики, які потрібно враховувати під час проведення ремонтних робіт, оскільки існує загроза не вкластися у заплановані терміни».

Ще одним ризиком, за словам Петра Богдановича, є відсутність достатньої кількості експертів і фахівців, які б могли якісно провести енергоаудит, технічний нагляд тощо. Тут він подякував Команді підтримки проекту «Угода мерів», які допомагає втілювати проекти з енергоефективності у Жовкві:

«Якби Європа дала гроші без умов, ми не могли б ними скористатись так, як зараз. У проекті є команда підтримки. Кожен крок наш перевіряють європейські експерти. Після дворічної співпраці ми зрозуміли, наскільки це важливо: коли здійснювали заміну вікон у дитсадку, то експерти знімали відео встановлення нового вікна, і наші майстри все рівно зробили не так, як слід. Тому за вказівкою експертів команди довелося переробляти!»

Очільник міськради розповідає про заходи з енергоменеджменту у приміщенні нової котельної (І.Рекун)

Отже із завданнями енергоефективності наразі одночасно у Жовкві реалізують одразу чотири проекти. І завдяки цьому місту фактично вдалося відмовитися від споживання газу.

Перший — модернізація комунальної котельні та району, що нею опалюється. У рамках проекту замінять тепломережі від котельні та модернізують дитячий садок №2. Бюджет — 860 тисяч євро.

Другий великий проект – «Муніципальні партнерства Самбора та Жовкви заради енергоефективності». Його бюджет становить 880 тисяч євро. Із них 20 % дали Самбірська та Жовківська міські ради. Решту – Євросоюз. Основні роботи у цьому проекті: реконструкція системи теплопостачання в місті (об’єднання та заміна тепломереж між комунальними котельнями) та встановлення двох котлів на деревині у одній з котелень.


Основним завданням проекту «Муніципальні партнерства Самбора та Жовкви» було об’єднання двох котелень. Але через різку інфляцію залишилися зекономлені кошти і на них вирішили облаштувати енергоефективні класи у цих містах.


Школа, де тепер діє енергоефективний клас, колись була казармою, а зараз — одна з найкращих у районі. Коштом Євросоюзу тут обладнали навчальний клас: на стінах — інформаційні плакати про те, як економити воду та газ, яку енергію дає вітер, вода та сонце. Також тут замінили вікна, меблі та встановили мультимедійну дошку, придбали ноутбуки, проектор. Енергію для класу забезпечує сонячна батарея, встановлена на південному боці школи. Вона працює на 60% своєї потужності і дає 140 Вт у годину. Таким чином живить систему вентиляції, розетку та освітлення класу, тут можна порівняти, скільки потрібно платити за енергозберігаючі лампи, а скільки за звичайні. Менеджер з енергоефективності у Жовкві Андрій Дворніков каже, що діти цікавляться стендом, розповідають батькам про те, на стільки вигідніше користуватися LED лампами.

Демонстративний стенд енергоефективного класу, що працює від сонячної батареї (І.Рекун)

Біля школи розташована нова котельня, що працює на біопаливі, тут спалюють тирсу, яку купують у місцевого лісгоспу. Спалюють також аварійні гілки та дерева. За словами працівників котельні, на добу потрібно 20-25 кубів тирси. Окрім модернізованої котельні, у місті замінили кілька кілометрів тепломереж, де нові труби не пропускають тепло і таким чином також заощаджують значну частину коштів. Місцеві жителі розповідають, що над старими тепломережами, які пропускали тепло, взимку росла зелена трава. Тепер все тепло доходить до споживачів. Головне - для населення ціна за тепло не змінилася, але оскільки ціни встановлює Київ і на місцевому рівні поки їх змінити неможливо, заощаджені кошти на ціновій різниці між дровами та газом йдуть в бюджеті Жовкви, а це понад 2 млн. гривень, і їх спрямовують на ремонти доріг, благоустрій тощо.

Проект «Більше світла менше коштів» профінансований європейською організацією IWO. Вони надали 1460 євро на заміну світильників. У місті шляхом голосування вибрали три багатоповерхові будинки. Там замінили прибудинкове освітлення та лампи у під’їздах на енергозберігаючі.


До заміни ламп, жителі під’їзду сплачували за світло 140 гривень в місяць, а тепер — 35 гривень.


Як розповідав міський голова, сума, які виділив Європейський союз для заощадження енергії, була б непідйомною для міста, адже бюджет Жовкви ставить близько 15 млн. гривень, тому для таких робіт потрібно було би багато років.  

Ще один проект, який діє у місті – «Розумне енергоспоживання для громад Львівщини» - фінансується Швецьким агентством з питань міжнародної співпраці та розвитку і спрямований на постійне ведення енергоаудиту тепломереж, вуличного освітлення та усіх будівель бюджетної сфери міста, а також на модернізацію ще одного дитячого садочка  (утеплення фасаду та даху, встановлення вентиляції та часткова заміна вікон на теплозберігаючі).

Варто підкреслити, що всі енергозберігаючі проекти розраховані також і на роботу з населенням. Комунікаційний менеджер проводить семінари та бесіди з містянами та пояснює, як і для чого заощаджувати енергію, міська рада часто проводить дні енергії, де максимально популяризує ідеї її заощадження серед населення. На думку енергоменеджера (а й така важлива посада є в місті!) важливо, щоб люди розуміли, що всі засоби для підвищення енергоефективності з часом даватимуть змогу заощаджувати все більше. Ось, наприклад, в місті також працюють над проектом утеплення багатоповерхових будинків. І мешканцям пояснюють, що за підрахунками експертів, індивідуальне утеплення однієї квартири коштує майже 25 тисяч гривень. Якщо ж це робити організовано для всього будинку, то на одну квартиру вийде всього по 7 тисяч.

І ще одне важливе зауваження від представника європейської сторони, керівника Команди підтримки Програми демонстраційних проектів Угоди мерів Яна Ваандерса:

«Гроші з місцевих чи державного бюджетів, інколи, отримати нелегко. Але зараз, завдяки розголосу та надзвичайній ефективності наших проектів, і в нашій Програмі наразі отримувати допомогу буде все важче. Тим більше, коли до неї приєдналися і почали активно співпрацювати і в Грузії, і в Молдові, і в Арменії. Тож порада для всіх українських міст — поспішайте скористатися допомогою Європейського Союзу та програмою співпраці мерів».

Варто зазначити, що участь у тематичному семінарі «Досвід Жовкви в реалізації проектів з теплопостачання та термомодернізації будівель» взяв також і міський голова Конотопа.

Ігор Рекун,

спецкор «ТопКонотоп»

Конотоп – Жовква

Коментарі(0)