googlePlayTopkonotop
TopKonotop
Безкоштовний додаток для Android
Встановити

Конотоп вже не буде таким, яким ми звикли його бачити

15 листопада, 10:53
912
Антон Проценко

Антон Проценко

громадський діяч, журналіст

Та й взагалі, чи бачили ми наше місто насправді, що ми про нього знаємо? Для мешканців міста ці питання неоднозначні. Дехто приїхав сюди зовсім недавно, хтось живе ще у дідівській хаті. Одні цікавляться історією, інші ж лишень нагальними потребами.

Так все ж таки, Конотоп, який він? Місто з початку свого заснування відігравало важливу роль для своїх мешканців. Не менш важливим було і його державне значення. Конотоп був фортецею, що захищала від ворогів. Згодом став серйозним транспортним вузлом, потужним промисловим містом. Завжди був більше, ніж просто містом районного значення.

Так, ситуація в країні не найкраща для розвитку, але… Чи це вперше?

Зміни неминучі.

Кожна епоха змінювала стародавнє місто відповідно до вимог свого часу. Змінювався і склад та характеристики населення. Цей процес безперервний.

І навіть часи політичних та економічних криз не стають на заваді змінам. Старі будівлі поступово замінюються новобудовами (не завжди житловими чи багатоквартирними). Вже не працюють колись могутні промислові потужності, які прийшли свого часу на зміну паперовим, миловарним, шкіряним, пивоварним та іншим підприємствам, яких на початку ХХ ст. налічувалось близька 100…

Вже частина містян виїхали з міста. Хтось на заробітки, навчання. Дехто назавжди. В той же час тут з’являються нові люди. Залишаючись жити в Конотопі, вже останні будуть створювати його новий образ.

- Я роблю ставку на молодь. На тих, хто має здорові амбіції, має знання, навички…, та бажання їх втілювати відповідно до своїх талантів на користь суспільству. Хто знає історію та дослухається до її уроків… Вони є. Ще вчора розрізнені, сьогодні об’єднуються. Дехто з них взяв участь у проекті «Відеогід. Конотоп», в якому ми покажемо місто з незвичної для більшості мешканців сторони, а також допоможемо побачити Конотоп людям, якi живуть далеко звідси, але бажають з ним познайомитись ближче…

Конотоп – родзинка України.

Місця конотопської битви, залишки Головних залізничних майстерень, зразки архітектури ІХ ст., вежа Шухова (одна з небагатьох його робіт, що залишились у світі). З містом пов’язано багато видатних імен, задіяних майже в усіх сферах життя.

Сьогодні, через те, що промислові об’єкти не працюють, покращилась екологія. В місті достатньо зелених зон та місць відпочинку. Тож при належному підході можливий розвиток екотуризму.

Зручна транспортна розв’язка. Залізниця, автомобільні дороги.

Індустріальне минуле Конотопа забезпечило наявність значного числа людей, які вміють працювати руками. Серед них ковалі, будівельники, електрики… майстри з ремонту побутової техніки. Інколи здається, що останніх в регіоні найбільша концентрація. Наші майстри обслуговують клієнтів далеко за межами міста та району.

А що вже казати про митців та спортсменів! Конотоп достойно представлений у світі… Але, сподіваюсь, це лише початок.

Про нього говорять. Так, не завжди в гарному світлі (здебільшого в політичному контексті). Але є багато позитивних відгуків від людей, які побували тут і зустрілись з пересічними мешканцями, творчими діячами… Кожен, хто цікавиться, знайде матеріал для себе.

Про наше місто пишуть. Про історію Конотопа написано чимало. Його ім’я можна зустріти і на сторінках літературних творів… Пишуть картини.

Місто живе.

Немає однозначної думки про те, що відбувається в Конотопі. Так само, як немає однакових двох людей. Тож, кожен охочий завжди зможе знайти цікаву йому інформацію, коло спілкування, може зробити свій внесок… Все це означає, що Конотоп продовжує жити повноцінно. Хтось скаже, що місто «хворіє», а я скажу, що зараз відбувається пошук нового сенсу.

P.S. Яким буде Конотоп завтра – покаже час. Але точно не таким, яким ми бачимо його зараз. Дещо ми вже втратили, щось збережеться для історії. Якщо хтось бажає побачити залишки залізничних майстерень, потрібно поспішати – лишились невеликі фрагменти. Їх продовжують розбирати на цеглу…

Однак, щоб місто стало знову квітучим, його потрібно любити. Це наша дім.


Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з думкою автора