Новий міст до Європи

7 грудня, 10:47
181
Ігор Рекун

Ігор Рекун

Журналіст

Днями у складі групи українських журналістів вдалося відвідати цю країну під час прес-туру організованого сумським прес-клубом та познайомитись з життям одного з регіонів — краю Східної Словаччини — і побувати у його столиці місті Кошице.

Нещодавно один з моїх колег, журналіст з Польщі, який часто буває й в Україні, висказав цікаву, але й вражаючу думку:

— Як поляку мені це важко писати, однак вважаю, що польсько-українські відносини і зосередження на історії замість на сучасності настільки погані, що вже нічого з цього не буде. Українці, натомість, повинні більшу увагу приділити Словаччині та спробувати будувати з нею більш дружні відносини. Саме Словаччина, а не Польща, може стати тепер своєрідним "містком до Європи" - тим паче, що на відміну від Польщі, вона належить до єврозони і не встигла, як Варшава, пересваритись зі всіма європейськими партнерами. Заохочую більше уваги приділити Словаччині також як місця для туристичних екскурсій, навчання чи роботи.

І ось Кошице. Я був тут ще на початку 90-х минулого століття і тоді місто взагалі не залишило позитивних вражень: сіре, провінційне, депресивне, а-соціальне, маргінальне. Навіть когось з наших тоді обікрали, а наш автобус — понівечили. Та ось пройшло років 25, і місто — зовсім інше: сучасне, охайне, з привітними мешканцями, натовпом туристів, швидко розвивається. Про все таке нам розповідали та все подібне показували і у кошицький мерії на зустрічі з їхнім мером та в офісі управління по туризму, і при спілкуванні з активістами місцевої української громади, і під час відвідин місцевих підприємств та в розмовах з місцевими бізнесменами, і навіть у селах, де активно розвивають сонячну енергетику і облаштовують «сонячні» майстерні, і у невеличких сімейних та домашніх міні-готелях. Та й пересічні словаки були такої ж позитивної думки. До речі, відток і міграція до інших країн Європи, тут не має таких загрозливих тенденцій, як от у Польщі чи в Україні. Бо край розвивається і намагається використовувати всі власні можливості, звичайно за допомогою ЄС. І один з основних трендів тут — розвиток туризму. А головний напрямок у цьому: туризм як ефективний наповнювач бюджету. І це справді так: варто помандрувати, зробивши екскурсію містом Кошице, щоби впевнитись у цьому. Спробую переконати й читачів ТопКонотоп.

Казкове словацьке місто

Це словацьке місто знаходиться всього за сотню км від українського кордону. Невелике, близько 300 тисяч населення, але потужне, орієнтоване на туристів, має бізнес-потенціал. І водночас тихе і спокійне, з історією, архітектурою, мистецтвом і традиційною кухнею. Комусь здається, що Кошице є містом однієї головної вулиці, але я впевнився, що це ще й  місто кольорових провулків і милих закапелків. І тим схоже на Будапешт, Відень, Прагу чи Львів. Кошице — це готичний собор Святої Єльжбети і розкішний краєвид із вежі цього костелу. Це історичний маршрут Ференца ІІ Ракоці. Загалом – багато історії!

Це оперний театр у стилі необароко, співочий фонтан, сквер із дзвіночками, скульптура бідняка, туфелька у стилі Енді Воргола, зоопарк і ботанічний сад, музей сучасного мистецтва, креативний простір Kulturpark. А також шопінг-центри, колоритні ресторації, модні кав’ярні і традиційні пивні господи. Тут проходять Kosice Fashion Week, фестиваль вуличної їжі Gurman Fest і навіть Дні України. Місто має європейське визнання: у 2013 році було  культурною столицею Європи, а у 2016 році — спортивною. Отже, виходить непогано над розвитком і промоцією міста працюють влада з креативною командою. Кошице є маленьким світом, з якого, до речі, легко відкриваються інші, адже тут є аеропорт. І наприклад, англійські студенти літають сюди лоукостами затусити на вихідні, а закарпатці часто  до Київа, що зручніше і швидше, ніж потягом, бо аеропорт Ужгорода ще й досі не працює.

Головна родзинка Кошице, звісно, собор Св. Єлизавети (словаки кажуть - Єльжбети), який надає місту певної віденської величності. Часто туристи пропускають тут кілька важливих моментів. У підвальному приміщенні розташована гробниця родини Ференца ІІ Ракоці. А ще тут є сходи, які ведуть нагору, а їх туристи теж часто пропускають. 160 сходинок і ви споглядаєте Кошице з висоти 60 метрів: його помаранчеві дахи і неймовірні краєвиди. Собор разом із оперним театром, співочим сквером, зодіакальним фонтаном та іншими об’єктами створюють витончений ансамбль. Але поруч із величчю готичної архітектури органічно грають “соціалістична” і сучасна. У центрі збереглася “соціалістична” кондитерська із шармом минувшини і тістечками за рецептами з тих часів.

Історія залишила у центрі міста Бастіон ката. Цю високу, напівкруглу будівлю зводили на початку XVI століття. Бастіон так назвали, оскільки у період середньовіччя поруч із ним знаходився будинок ката. Вже у першій половині ХХ століття тут відкрили історичний музей, який знайомить туристів з історією східної Словаччини.

Вражає і вежа Святого Урбана — яскравий зразок готичного стилю. Цю архітектурну споруду звели у XIV столітті, а у 1557 році для неї відлили величезний дзвін, який важить 7 тонн. Нині ми можемо любуватися тільки його копією зробленою місцевими металургами, оскільки оригінал постраждав під час недавньої пожежі у 1996 році.

Історичним об’єктом є й розташована у палаці XVIII століття Східно-Словацька галерея.

Також варто відвідати інші музеї: Підземний археологічний музей, Словацький технічний музей, музей авіації.

Неодмінне must see у цьому милому словацькому місті — Kulturpark. Це справжнісінька креативна фабрика, навіть міні-місто творчості. Колишні військові казарми, збудовані наприкінці ХІХ століття, перетворилися у сучасну територію з біло-дзеркальними будинками й зеленою зоною. Тепер це простір для затишних офісів, готелю й залів для крутих івентів.

Тут проходять виставки, презентації, покази, лекції і масштабні заходи, як от Kosice Fashion Week. Культурпарк щодня наповнений життям — тут завжди молодь, а у його “книжкову” кав’ярню забігають на перерву ділові люди, мами з дітками й студенти.

Цікаво буде відвідати і Кошицьку дитячу залізницю. Саме “дитячою” вона є з 1956 року. “Іграшкові” поїзди їдуть через дві станції з одною проміжною зупинкою. Тут є тепловоз навіть 1884 року випуску.

Ресторани, кафе, паби

Ну, а коли ви вже втомитесь від екскурсій, душевне й тихе Кошице запропонує відвідати  атмосферні ресторанчики, кафе, кав’ярні і паби, де вам принесуть великі порції страв словацької кухні у яскравому посуді. У меню акцент на хорошому виборі м’яса, птиці, риби, а також традиційних словацьких стравах. Одна з них ріднить українців і словаків: адже це – галушки! Дуже смачні і їстівні! З різними приправами – варто скуштувати і насолодитися! Хоча б ось традиційних словацьких бринзових галушок із беконом і вершковим соусом. А ще скуштуйте часникового супу, словацької мачанки з грибами й копченостями.

Приємно дивує Кошице й дуже доброю кавою та випічкою. А обирати є з чого, бо тут в одній кав’ярні нам надали меню кави на сім сторінок, а чаю — на двадцять! І можете бути певні, що вам якісно зварять каву. А ще тут дуже затишно кавувати і спостерігати за діловими словаками, які знаходять хвилинку у своєму хаосі, аби поринути у тишу.

Тож місто має різні заклади, але галасливих локацій тут все ж менше.

А ввечері рушайте шукати пиво. Знайдіть у центрі “трушну” господу, справжній автентичний паб і дозвольте собі бокал “різаного” чорно-білого пива. Бо так, словаки теж цінують пиво і знаються на ньому.

Отже, Кошице є невеличким, але дуже концентрованим. Ви себе тут знайдете і вам буде цікаво.

Коментарі(0)