googlePlayTopkonotop
TopKonotop
Безкоштовний додаток для Android
Встановити

Четверта платформа лише для пасажирів: як у Конотопі борються зі стихійною торгівлею?

10 серпня 2018 • Ольга Тарасенко
 2862
publications_item
Фото:  Паркан на 4-ій платформі
Бетонний паркан між ринком та залізницею і доступ до підземного переходу лише за наявності квитків на потяг — ці нововведення, запроваджені на залізничній станції «Конотоп», наробили у місті галасу. З одного боку цими кроками вдалося ліквідувати відомий осередок стихійної торгівлі на пероні 4-ї платформи. З іншого — тепер доводиться робити чималий гак, аби потрапити на офіційні ринки, що межують із залізничним вокзалом.

Блокада 4-ї платформи: хронологія подій

Наприкінці липня ворота на 4-й платформі перекрили кількома бетонними брилами. До слова, саме вони слугували проходом одразу на два офіційні міські ринки: «Конотопський привоз» та «Хмельницький».

За свідченнями очевидців, ворота блокувалися за наказом начальника залізничної станції «Конотоп». Але закритим вхід залишався недовго: група людей, незадоволених таким станом речей, швидко усунула перешкоду. А вже через кілька днів між ринками і 4-ю платформою була встановлена суцільна бетонна огорожа.

У числі тих, кого обурили такі дії керівництва залізничного вокзалу, опинилися активісти ГО «Агент». На своїй фейсбук-сторінці члени громадського об’єднання назвали встановлення паркану не інакше як «блокування», а рішення керівництва станції — непрофесійним.


Скріншот з Facebook-сторінки ГО «Агент»


Ось як свою позицію обгрунтовують громадські активісти: «Коли люди стали вимагати доступ в обидві частини міста зі станції і вказали на те, що прохід для евакуації в екстрених ситуаціях пасажирів потягів з 4 платформи також забезпечувалось наявними ворітьми, керівник станції зник». Також зазначається, що нинішня управителька торгової мережі «Конотопський привіз» Олена Євмен активно брала участь у заходах, спрямованих на припинення стихійної торгівлі на пероні 4-ї платформи. Зокрема, на території ринку виділили безкоштовні місця для продавців сільгосппродукції власного селянського господарства. Попри це покупці втратили доступ на ринок зі сторони залізничного вокзалу, що сприяло зменшенню відвідувачів і, відповідно, збиткам.

Ми спробували дізнатися, чим аргументує своє рішення керівництво станції «Конотоп». Поговорити особисто із начальником нам не вдалося, а от його заступниця пояснила, що надавати таку інформацію вони, як посадовці, можуть виключно після отримання письмового дозволу від начальника виробничого підрозділу Конотопської дирекції залізничних перевезень. Відповідь на наш інформаційний запит пообіцяли надати протягом 15-ти днів.

Куди переїхали стихійні торговці?

Як тільки з’явлися перші повідомлення про перекриття входу на ринки зі сторони залізничного вокзалу, конотопці почали активно обговорювати ситуацію у мережі та давати оцінку діям адміністрації станції. Думки розділились на «за» і «проти». У коментарях чимало містян цікавилися, далі цитата: «а где же теперь искать селян с 4-й платформы?»


Скріншот з Facebook-сторінки ГО «Агент»


Торгівля стихійників, що здебільшого приїздили електричками і, не відходячи від вагону, продавали свою продукцію, справді припинилася. Але якщо з території залізничного вокзалу їх усунули, то у місті їх менше не стало. Скоріше навпаки — вони просто роззосередилися по інших локаціях. Довго шукати не доводиться: цілий ряд стихійників вишикувався прямо на тротуарі біля ТЦ «Глобус», що знаходиться у кількох десятках метрів від вокзалу. Під виглядом покупців обережно запитуємо: «А чому тут продаєте?» Жіночки не змигнувши оком відповідають: «Так, а де ж іще, 4-ту ж перекрили. А до базару треба аж на Путєпровод обходити, та ще й по ступєньках. Ходять люди і туди, там і лавочки поставили, щоб товар розкладувать...Вродє безплатно...Но тепер торговля не та вже, людей менше двіженіє. Хотіла сьодні через через вокзал проскочить, щоб не обходить...так без білєта даже в переход не пустили».

Близько 30-ти людей продають овочі, фрукти, пляшки з молоком та навіть тушки птиці і рибу під багатоповерхівкою поряд з ринком «Невський». Лише у кількох з них товар лежить на дерев’яних столиках, решта торгує прямо на асфальті. Стихійники зізнаються: нікому нічого не платили, до того ж навіщо йти на Хмельницький, якщо тут від маршрутки лише 50 метрів сумки нести і покупців не бракує. А от жінка, що привезла на реалізацію домашню птицю, на наше зауваження, що так продавати не можна, обурено запитує: «А ви шо з санстанції? Ні? Тоді не хочете — не купуйте. Люди постійно беруть і все нормально».

Наступна зупинка — новооблаштоване місце торгівлі за бетонним парканом залізниці на ринках «Хмельницький» та «Конотопський привоз». Аби дістатися сюди треба від зупинки  «Колієпровід», пройти під мостом, а далі піднятися східцями і знайти місце з лавками. На час нашого візиту на годиннику 12-та, торговців тут вже немає. Про їх перебування нагадають лише целофанові пакети, ручки від сумок в клітинку та пару гнилих помідорів. У торговому кіоску поряд продавчиня каже, що зранку торгували, але людей після того, як заблокували прохід з вокзалу, стало значно менше: як продавців, так і покупців.

Нерівний бій зі стихійною торгівлею триватиме, доки на неї буде попит

У відділі по роботі із суб’єктами підприємницької діяльності Конотопської міської ради вважають, що встановлення паркану зі сторони залізничного вокзалу та посилення контролю за підземним переходом — дійсно дієвий захід для зменшення масштабів стихійної торгівлі. На 4-й платформі за останні кілька років у рази зросла кількість бажаючих швидко продати продукцію, як то кажуть, з землі, без жодних дозволів і висновків лабораторного контролю.

Тут зазначають, до традиційних загроз придбати небезпечні для здоров’я продукти харчування додається ще й ризик нещасних випадків через мінімальну відстань такого стихійного ринку до колій, якими рухаються потяги.

Права людей, які бажають продати власну городину та фрукти, жодним чином не обмежуються, зауважує завідувач відділу по роботі із суб’єктами підприємницької діяльності Наталя Журавель. Дозволених місць, де можно все це легально продати, у Конотопі не бракує. Вартість так званого «містового» та висновку лабораторного контролю на ринках Конотопа невелика — близько 10 гривень. Відповідальність за якість продукції у такому випадку несе адміністрація ринку і це дає хоча б якусь захищеність споживачеві.

«Не варто боятися запитувати у торговців експертний висновок про лабораторний контроль, це законне право кожного покупця. Перш ніж робити сумнівну покупку на стихійному ринку, зважте, що на кону стоїть ваше здоров’я», — радить посадовиця.

За її словами, особливо пильними треба бути із продуктами, що швидко псуються, а особливо м’ясом та рибою. Вони продаватися з землі не можуть апріорі, а купувати їх в таку спеку у вуличних торговців — це взагалі самогубство.

У міськраді пояснюють: осередки стихійної торгівлі настільки розгалуджені, що для їх ліквідації потрібна ціла армія спеціалістів. Реальність же така: у відділі по роботі із суб’єктами підприємницької дільності є лише три фахівці, а у переліку їх повноважень — виключно моніторинг процесу і жодних каральних санкцій. Натомість інспектори КП «Муніципалітет» разом із правоохоронцями можуть здійснювати рейди проти стихійників та штрафувати їх за порушення правил благоустрою. Комунальники щотижня звітують про кількість наданих приписів, але покарання гривнею до торговців-порушників наразі не застосовується.

Варто визнати, що хоча й у суперечливий спосіб, але керівництву станції «Конотоп» таки вдалося очистити 4-ту платформу від стихійної торгівлі. Але з конотопських вулиць це ганебне і небезпечне явище нікуди не зникло. На жаль, місто не може раз і назавжди позбутися стихійників, просто відгородившись парканом. Потрібен комплексний підхід та системні заходи, а не просто щотижня проводити торговцям профілактичні бесіди.