googlePlayTopkonotop
TopKonotop
Безкоштовний додаток для Android
Встановити

Чому у Конотопі кульгає запровадження медреформи?

30 травня 2018 • Ольга Тарасенко
 1813
publications_item
Фото:  Спільне
З квітня в Україні стартувала національна кампанія «Лікар для кожної сім’ї», але у Конотопі декларацію зі своїм сімейним лікарем, терапевтом або педіатром досі не підписала жодна людина. Що саме гальмує процес реалізації медреформи та які наслідки це матиме — досліджували журналісти ТК.

Нові правила первинної медицини і реальність

Реформа медичної галузі в Україні відбуватиметься у три етапи. Розпочнеться вона зі змін на рівні саме первинної медичної допомоги, тобто сімейних лікарів, терапевтів і педіатрів. У 2019-2020 роках заплановані нововведення у сфері спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги.

Принципово новим у роботі медичних установ є обов’язкове підписання декларацій між лікарем та пацієнтом. Фактично це форма заяви, з її допомогою українці повідомлятимуть, що обрали конкретного лікаря і певний заклад. Інформацію про вибір лікаря внесуть до електронної системи охорони здоров’я eHealth.

Також запроваджується принцип «гроші йдуть за пацієнтом». Він працюватиме так: людина приходить до лікаря та отримує первинну допомогу безкоштовно, а гроші за роботу лікар отримає від держави. Зауважимо, що відтепер гроші нараховуватимуть не медичному закладу, а конкретному фахівцю — по 370 гривень на рік за пацієнта від 18 до 39 років, це базова ставка без урахування відповідних вікових коефіцієнтів. За обслуговування немовлят і дітей до 5 років сума, яку отримуватиме лікар, становитиме 1480 гривень, за дітей 6-17 років — 814 гривень. Пацієнти від 40 до 64 років принесуть своєму лікарю 444 гривні, а пенсіонери старше 65 років — 740 гривень.

На словах все видається начебто логічним і зрозумілим, але, як показує практика, у реальному житті на шляху медреформи постає купа бюрократичних та фінансових перешкод. Доказом цього є кількість підписаних декларацій на Сумщині. За цим показником область — на передостанньому місці. Таку інформацію оприлюднила під час робочого візиту до обласного центру в.о. Міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун.

Наразі у Сумах уклали лише 4 тисячі декларацій з сімейними лікарями, загалом по області цей показник становить 57 тисяч. Серед лідерів — Буринь, де підписали 5 тисяч декларацій з сімейними лікарями. А от у Конотопі статистика нульова, адже скористатися своїм законним правом обрати лікаря тут досі неможливо. Наразі, місцеві сімейні лікарі, терапевти та педіатри формують орієнтовні списки пацієнтів і просто записують їх до блокнотів, але жодної офіційної угоди не укладено і не внесено до єдиної системи.

Успіх реформи у Конотопі залежить від місцевої влади

Чому опція «підписати декларацію з лікарем» досі недоступна, ми запитали у заступника головного лікаря КЗ КЦРЛ імені академіка Михайла Давидова Ольги Гапоненко. Відсутність декларацій — це лише вершина айсберга, каже посадовиця. Наразі у місті невиконані дві основні вимоги, які згідно чинного законодавста мають передувати процесу укладання угод між пацієнтами та лікарями.

Для медичних закладів первинної ланки реформа стартує після підписання договору з Національною службою здоров’я. Для цього кожен заклад має бути реорганізований із бюджетної установи на комунальне некомерційне підприємство, тобто стати автономним.

Рішення про створення Центру первинної медико-санітарної допомоги  прийняв ще депутатський корпус минулої каденції. Але зараз стоїть гостра необхідність визначитися з тим, хто очолить цей центр і на базі якого медзакладу (міської лікарні, КЦРЛ чи районного центру ПМСД ) він функціонуватиме.

Найбільше запровадження медичних нововведень у Конотопі гальмує досі не прийнятий бюджет на 2018-й. Для повноцінного старту медичної реформи потрібне фінансування, яке має здійснюватися саме з місцевого бюджету.

Нагадаємо, що уже з 1 січня 2019 року  в Україні буде безповоротно скасована медична субвенція. Простіше кажучи, медики, які не уклали декларації з пацієнтами та не підготувалися до приватної практики залишаться без державного фінансування. А це означає, що понад 119 тисяч пацієнтів з міста Конотоп та району реально відчують на собі наслідки «медичного колапсу». Хворіти люди не припинять, а от безкоштовних лікарських послуг вже не отримають. За такого розвитку подій єдина надія буде не те, що утримання сфери первинної медичної допомоги на себе повністю візьме міська рада.

Для прикладу на утримання «первинки» однієї лише КЦРЛ потрібно орієнтовно 13,5 мільйонів гривень. У цій сумі, окрім першочергових видатків лікарні, врахована ще й закупівля 34 комп’ютерів, устаткування лікарських кабінетів відповідно до базових вимог Табелю оснащення та виконання сервісних вимог Національної служби здоров’я України. Це все необхідно, аби нарешті підключити первинну медицину до електронної системи охорони здоров’я та розпочати кампанію «Лікар для кожної сім’ї».

Зрозуміло, що без участі і сприяння місцевої влади виконати перелічені вище умови конотопські медустанови не зможуть. Але реформувати медичну галузь у місті не поспішають, а наступне засідання сесії анонсоване лише на кінець червня.

Потягнути час і продовжити отримувати фінансування на колишніх умовах без наявності декларацій частина медзакладів зможе, якщо вони зможуть довести, що їхні адміністративні одиниці не встигли зробити усі необхідне через об’єктивні складнощі. За таких умов субвенція їм буде виплачуватися до жовтня, а найбільшим аутсайдерам максимум до грудня 2018 року.


Що робити у цій ситуації жителям Конотопщини, та як у законний спосіб вимагати реалізації медреформи на місцях читайте у другому випуску спецтеми «Медреформа по-конотопськи».