googlePlayTopkonotop
TopKonotop
Безкоштовний додаток для Android
Встановити

Православні храми Конотопу: уявна екскурсія

14 лютого 2018 • Андрій Кривулько
 2665
publications_item
Фото:  сайт КМР
Кажуть, що всі дороги ведуть до храму. Храми — це ті архітектурні об’єкти, у будівництво яких завжди вкладалися величезні кошти та неабияка майстерність. Саме тому уявний маршрут ми присвятили духовним перлинам — православним храмам Конотопу.

Одразу зауважимо, що хоча наше місто має статус кафедрального, але, на жаль, воно не може похвалитися такими стародавніми духовними спорудами, як, скажімо, Молчанський монастир-фортеця (м.Путивль) або Миколаївська церква (м. Глухів). За часів безбожної більшовицької влади, переважно у 30-і роки ХХ ст., на Конотопщині було зруйновано багато унікальних  храмів, н-д, Церква Різдва Богородиці (1745), Церква Успіння Пресвятої Богородиці (1878), Церква Св. Князя Олександра Невського (1893).

Згідно «Опису Новгород-Сіверського намісництва» (1779-1781), в невеличкому на той час Конотопі відправляли службу 6 церков (одна з них кам’яна), 9 священиків, д’як і 12 паламарів. Церкви були обов’язковими спорудами поряд з адміністративними і господарськими забудовами. Саме навколо культових споруд розбудовувалося місто. Так, на плані розміщення міста (фортеці) в ХVІІ ст. три церкви позначені в самому центрі укріплення — Георгієвська, Успенська, Собор Різдва Богородиці. На дорозі, яка веде на Путивль, позначено Сорокосвятську, на Ромни –Успенську церкву (1795).

Православні храми мали  велике просвітницьке значення, при них відкривалися церковно-парафіяльні школи. В Конотопі церковно-парафіяльна школа почала діяти з 1839 р., а вже на початку 1870 р. в Конотопському повіті нараховувалося 17 таких шкіл.

Храм Всіх Святих, фото автора

Перший храм, з якого розпочинається наша екскурсія — Храм Всіх Святих, розташований неподалік від залізничного вокзалу. Не зважаючи на свою молодість (споруджений між 2001-2009 рр.), храм приваблює багатою архітектурою, цікавим внутрішнім оформленням, вдалим розташуванням у містобудівній структурі. Освячено храм в ім’я Собору Всіх Святих. Поруч із храмом знаходиться будівля Управління Конотопської і Глухівської єпархії (заснована в 1993 р.), у якому знаходиться домова церква Царствених мучеників.

Зазначимо, що на сьогодні в Конотопі на 97,2 тис.осіб нараховується 9 діючих православних церков.

Свято-Вознесенський кафедральний собор, фото автора

Зробимо зупинку й біля Свято-Вознесенського кафедрального собору (в народі — Драгомирівська церква). Розташована церква неподалік від історичного ядра міста в північному предмісті на березі р. Єзуч.

Спочатку Свято-Вознесенський собор мав назву Сорокосвятської церкви (XVII ст.). На місці, де він знаходиться, була братська могила, де ховали козаків, які загинули в бою. Потім там було споруджено дерев’яну церкву на честь Сорока  Мучеників Севастійських. Кошти на її будівництво виділив представник старшини міста Данило Кандиба (церкву в народі називали Кандибинською). Простояла вона до будівництва Вознесенського храму (1846). Ініціював будівництво нової церкви Іван Драгомиров — батько генерала М.І. Драгомирова.

В радянські часи церкву закрили. У передвоєнні 1940-1941 рр. було розібрано дзвіницю, знято хрест, зруйновано центральну баню. Лише прихід німців, які дозволили відкрити в місті чотири церкви, врятував Свято-Вознесенський храм від повного знищення. На території церкви знаходиться родинний склеп Драгомирова.

Храм Св. Миколая-чудотворця, фото автора

У районі Загребелля розташований храм Св. Миколая-чудотворця (1891). Він вважається одним із найстаріших дерев’яних храмів для Сумського регіону. З історією цієї церкви пов’язані трагічні події, які, ймовірно, й врятували її від знищення. В 1933 р. до Конотопа прибув член Ленінградського продовольчого комітету Самарін з загоном озброєних людей. Після «заготівлі» хліба загін вирушив на Загребелля з метою експропріації церковного майна. Почали виносити ікони, хрести… Церковний староста за благословенням о. Тимошивського, вдарив у дзвони на сполох. Громаді вдалося відстояти храм. Однак наприкінці того ж дня за нез’ясованих обставин о. Тимошивського було вбито. Храм залишився, але своє культове значення втратив аж до часів незалежності нашої держави, коли споруду нарешті повернули релігійній громаді міста.

Церква за «колючим дротом», фото автора

Наша екскурсія була б неповною, якби ми не сказали ще про один храм нашого міста. Під'їжджаючи до нього, можна побачити візитівку Конотопа — башту Шухова (1929), побудовану за проектом відомого інженера Володимира Шухова. І ось перед нами унікальна церква за «колючим дротом», яка розташована  на території КВЦ №130. Це домова церква Св. Мученика Іоанна-воїна (2006), котрий вважається небесним покровителем ув’язнених. Вже 11-й рік поспіль засуджені виправного центру мають змогу долучитися до повноцінного християнського життя. До речі, розпис стін у храмі виконано руками ув’язнених.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці, фото: КМР

Перед нами – одна з православних перлин нашого міста, новітній осередок духовно-культурного життя Конотопа — Церква Різдва Пресвятої Богородиці. Вона збудована у 2009 р. за сприяння нашого земляка, мецената Євгена Сура. Автор проекту — архітектор Георгій Рогожин (м. Київ). Будівництво собору Різдва Пресвятої Богородиці велось за кошти гуманітарної допомоги Церкви Св. Андрія при фінансовій підтримці української діаспори штату Іллінойс (США). Розпочалося будівництво у липні 2008 року і приурочено до 350-річчя перемоги козацького війська у Конотопській битві. Біля храму знаходиться пам’ятний знак на честь захисників міста під час облоги Конотопу 1659 року.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці, фото автора

Наша подорож добігає завершення. Ми не встигли побачити сучасну Церкву Успіння Пресвятої Богородиці, яка знаходиться в мікрорайоні Порт — храм, що відрізняється високими архітектурно-художніми якостями, гармонійними пропорціями, вдалим декором. Ми не згадали про безцінні пам’ятки сакральної архітектури Конотопського району, котрі мають неабияку художню та історичну цінність: н-д, комплекс Церкви Покрови Богородиці (с.Вирівка), Церкву Різдва Богородиці (с. Дептівка), найдавніший храм Конотопщини (1795) – Церкву Воскресіння Христова (с.Кошари). Переглянувши історію всіх цих церков, ми можемо сказати, що не дивлячись на їх важку, інколи трагічну долю, численні руйнації та закриття, сьогодні мешканці району мають змогу відвідувати їх.

Гадаємо, наша екскурсія була корисною і цікавою, і ви не пожалкували про те, що ознайомилися з нашим славним сотенним містечком та його духовними оберегами.

Данило Тулін


Матеріал опублікований в рамках конкурсу журналістських робіт «Туристичні перспективи Конотопщини». Робота посіла п'яте місце.


Партнери та спонсори конкурсу: